|
|
 |
|
Вінніччина — це край індустрії і високомеханізованого сільського господарства, з помітною науково-виробничою і мінерально-сировинною базою.
У її надрах знайдено більше 1100 родовищ і покладів 30 видів різних корисних копалини, десятки родовищ торфу, а також унікальні поклади граніту і каоліну, граната і флюориту. У області діє ряд цілющих джерел мінеральної, а також радонової води в р. Хмільнику. Маючи такі неоцінимі запаси мінеральних ресурсів, Вінніччина може незабаром зайняти ті, що ведуть позиції по експорту їх в країни СНД, а також на світовий ринок.
Індустріальний потенціал області демонструють такі підприємства, як Ладижінськая ГРЭС, об’єднання «Жовтень», «Інфраком», «Маяк», «Кристал», «Вінницький підшипниковий завод», «Химпром», десятки підприємств переробної і легкої промисловості. Взагалі ж, в різних областях промисловості у нас працює близько 400 підприємств.
На Вінніччину доводиться 12,7% чисельності промислово-виробничого потенціалу України, 2% вартості основних виробничих фондів і 2,6% випуску промислової продукції.
Аграрним виробництвом в області займається більше 700 колективних сільськогосподарських і міжгосподарських підприємств, більше 100 радгоспів, 846 сільських (фермерських) і 333 підсобних і заготовчих господарств, 4 дослідницьких станції, науково-дослідний інститут кормів.
На Вінніччине є 39 сахзаводов, 13 спіртзаводов. Створена непогана база по переробці насіння соняшнику, круп’яних культур. По валовому виробництву цукру і зерна Вінніччина займає 1 місце в країні, і тому має реальні можливості стать незабаром головним постачальником цієї продукції в країни СНД і далекого зарубіжжя.
Могутня науково-виробнича сфера характеризується наявністю у області технічного і медичного університетів, педагогічного і сільськогосподарського інститутів, інституту регіональної економіки і управління і філіалу Київського торговельно-економічного університету. Працює також 28 учбових закладів по підготовці молодших фахівців, ланцюг профтехучилищ, 20 державних науково-дослідних, проектних і проектно-дослідницьких інститутів.
Будівництво:
За період 2000-2002 рр. освоєно інвестицій в основний капітал (капітальні вкладення) понад 1,1 млрд. грн.
Будується житло поліпшеного планування і оздоблення, багатоквартирні будинки, котеджі, за індивідуальними проектами.
Широко впроваджується досвід холдінгової компанії “Київміськбуд”. Реалізуються програми будівництва житла для молодих сімей, індивідуального будівництва на селі, газифікації міст і сіл.
Великий досвід по будівництву транспортних споруд (автобанів, прикордонних переходів) набув колектив ТОВ Науково-впроваджувального і інноваційного підприємства “Струм”, який являється генеральним підрядником прикордонного переходу “Яготин”. Ведеться підготовча робота по будівництву переходу “Багратіонівськ” (Російська Федерація).
Транспорт і зв’язок:
Через область проходять автомобільні шосейні дороги загальнодержавного значення:
Київ – Умань - Одеса
Київ – Хмельницький – Львів – Чоп
Київ–Бердичів–Могилів-Подільський
В перспективі через область будуть проходити транспортні коридори : Лісабон – Неаполь – Будапешт – Київ, Варшава – Одеса “Балтійське море – Чорне море”.
Всі населені пункти області зв’язані з районними центрами дорогами з твердим покриттям.
По щільності залізничних колій на одну тисячу квадратних кілометрів території область займає п’яте місце по Україні.
Успішно розвивається галузь зв’язку, особливо в містах обласного значення: Вінниці, Жмеринці, Козятині, Ладижині, Могилів-Подільському, Хмільнику. Вводяться нові цифрові телефонні станції, системами мобільного зв’язку “UMC”, “Київстар GSM” покриваються міста і території, прилеглі до автомобільних доріг державного значення.
Збільшується кількість операторів електрозв’язку, які включені в волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ): “Дністер”, “Захід”, а з часом – “Поділля”, а також ті, що працюють в системах радіорелейного зв’язку (РЛЗ). ВОЛЗ і РЛЗ забезпечують високу швидкість і якість передачі інформації.
З кожним роком ростуть обсяги інформації по каналам “INTERNET”, а також операторів – портів.
Зовнішньоекономічна діяльність:
Обсяги зовнішньої торгівлі збільшуються з кожним роком. Так у 2001 році вони виросли майже на 30% в порівнянні з попереднім періодом.
Забезпечується позитивне сальдо між експортом і імпортом.
Область в великій кількості експортує зерно продовольче і фуражне, м’ясо і м’ясопродукти, продукти харчування, спирт етиловий харчовий, машини і механізми, будівельні і дорожньо-будівельні матеріали.
Зовнішньоторговельні операції здійснюються більш як з 90 країнами світу. Основними ринками збуту для вінницьких товарів залишаються Росія, Німеччина, Бельгія, Італія, Іспанія, Польща, Словакія, Австрія та інші.
Наслідуючи досвід нових індустріальних країн нарощення експортних ресурсів відбувалось паралельно з імпортозаміщенням і на нього опиралось. Створення ряду високотехнологічних підприємств, в т.ч. спільних дозволило направити інвестиції на освоєння нових зразків продукції з високими технічними і споживчими характеристиками.
Так спільні українсько-австрійські підприємства “Поділля-ОБСТ” і “Лука”, використавши значні суми зарубіжних інвестицій, впровадили сучасну технологію вирощення плодово-ягідної продукції, їх переробки, повністю задовільнили внутрішній ринок в концентрованих фруктових і плодоягідних соках, фруктових наповнювачах для молочних продуктів, лікувальному (для діабетиків) і дитячому харчуванні.
Продукція експортується в 25 країн світу. В перспективі Вінниччина, як одна із найбільших сільськогосподарських регіонів України, має всі можливості зайняти певну нішу світового ринку екологічно чистої сільськогосподарської сировини і продовольства.
Реформування власності, розвиток малого і середнього бізнесу:
На Вінниччині майже повністю завершився процес роздержавлення і приватизації майна. У промисловості 83% підприємств мають колективну форму власності (акціонерні товариства, з обмеженою відповідальністю, командитні тощо), 2,5% - приватну форму. Ними вироблено 86,1% загального обсягу промислової продукції.
В області діє понад 1300 селянських (фермерських) господарств.
Середня чисельність працівників малих підприємств складає 10 осіб, а кількість підприємств на 10 тис. жителів – 30.
Всі землі і майно, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, розпайовані.
Органи місцевої влади активно підтримують нові форми господарювання: створюються фонди підтримки малого і середнього бізнесу, активно використовуються кошти місцевих бюджетів і міжнародних донорських організацій для реалізації програм і проектів на селі: Українського фонду соціальних інвестицій, Агентства міжнародного розвитку США (проекти БІЗПРО “Гаряча лінія”, “Бізнес-партнерство”, “Жіноча перспектива”).
Міжнародного фонду “Відродження”;
Європейського фонду освіти (міжнаціональний проект “Підприємництво в освіті і навчанні ”).
|
